…доброзичливість здатна творити чудеса.
                                                                            (В.Сухомлинський)

Притча, яку полюбляв розповідати своїм учням Леонардо да Вінчі.

Одного разу сонячний промінь упав на бритву, і вона засяяла, засліплюючи все навкруги. Побачивши своє відбиття у дзеркалі, бритва прийшла в захоплення, але відразу згадала, що їй доводиться голити густі чоловічі бороди, а перед цим її гострять на грубому бруску, і вона вирішила сховатися в таємному місці. Минув час, і бритва знову захотіла подивитися на себе в дзеркало. Але її лезо не виблискувало, його з’їла іржа, воно стало зазубреним, як стара пила. Так і людський розум притупляється та іржавіє від бездіяльності.
Отже, світлом для кожного з нас  мають бути знання – головне багатство в нашому житті.

 Притча:рибалка і вогонь.
Одного разу в ранці норвезький рибалка із двома синами відправився ловити рибу. Улов був дуже хороший, і до полудня троє чоловіків готові були повернутися додому. Але коли вони почали витягати сіть, раптово налетів буревій і сховав із виду берегову лінію.
    Тим часом їхній будиночок зайнявся, і вогонь спалив ущент їхнє житло та все майно.
Коли рибалка із синами вибрався на берег, його чекала плачуча дружина, яка відразу розповіла чоловіку й дітям про їхнє нещастя. Але рибалка й бровою не повів.
Дружина обурилася: "Чоловіче! Ми втратили все, що в нас було, а тобі байдуже?!"
Тоді рибалка відповів: "Вогонь, що знищив наш будинок, виявився тим самим світлом, яке виникло у густому тумані й указало нам шлях до берега..."